Нещодавно в нашій школі для батьків проходив вечір пам'яті - реквієм "У серці навіки-віків", підготовлений учнями 10-11класів (класні керівники:

З. С. Самарчук та В. С. Зданевич) про події на Майдані й АТО.

Захід розпочався із відеопрезентації "Урок патріотизму". Що означає бути патріотом, чому українці "усе життя між шаблею і плугом"? Вічні питання - ті самі прості відповіді-істини.  І знову сучасність не милує нас від них.      Майдан... Виклик безчесності... На сцену один за одним виходять молоді хлопці та дівчата, які до останнього там, на Грушевського, відстоювали право на свободу... У їхніх словах несхитність у виборі, хоч і такому трагічному (Орищук Владислав, Орищук Роман, Сидорук Дмитро, Літвін Олена, Тарасюк Анна).

Ведучі (Октисюк Євгеній та Макарук Євгенія) з гіркотою говорять про те, що найболючіше, коли зраджують "приязно" по-сусідськи. Ніхто не чекав удару з боку Москви. Та як можна?.. Гнівна інвектива-звернення лунає із вуст десятикласника Сидорука Дмитра: "Росіє! На дружбу й вірність ти одна не склала тест". Чому й досі українців ніхто не запитав, де їм краще жити?

Із-за куліс звучить голос:

Лишаюся частіше сам на сам,
Із совістю своєю перед Богом;
Найкращі всі - споряджені в дорогу.
Найкращих - забирають небеса, -

і сорокамільйонне українське серце стискається від болю, переглядаючи інтернетний кліп Фіри "Я - убитий солдат".

Знову один за одним з'являються ті, хто віддав своє життя за Батьківщину (Тарасюк Олег, Приймачук Владислав, Орищук Роман, Сидорук Дмитро). Їх слова - до матерів, батьків, дружин, наречених, до кожного з нас...Ці слова сльозою бринять на обличчях присутніх. Далі на сцені  солдат (Белаш Максим) та його кохана (Тарасюк Анна), яких  розлучила війна. Він назавжди запам'ятає її очі. Вона від горя стане німа.

 Але герої не вмирають - вони назавжди залишаться в пам'яті...

Запалюється свічка. Хвилина мовчання.

"Солдат без дат початку" - читає Бенедисюк Оксана. І впевнено мовить солдат (Приймачук Владислав):

За матір, сина, за дружину,
За рідну землю Україну!!!
Допоки дихаю, борюсь...

"Господи, як же не загубити в цій війні моральності, як не   осквернитися ненавистю", - у вірші розмірковує Літвін Олена.
Ведучі просять ніколи не ділити рідну землю, адже ми, українці, єдині з діда-прадіда. У виконанні Тарасюк Тетяни, учениці 5 класу, лине до неба пісня "Боже великий єдиний..."

Господи збережи нас і захисти!